Для вас батьки

Шановні батьки!

Ми завжди раді Вас вітати,

любов, увагу малюкам віддати.

Завітайте у дошкільний навчальний заклад «Колосок».

Для Вас ми дитячий садок представляємо,
Покажемо, як ми з казками зростаємо,
Відчинимо двері Вам, серце відкриємо,
Привітно усіх гостей ми зустрінемо!

Правила прийому до закладу освіти

Для зарахування дитини в заклад дошкільної освіти необхідно надати такі документи:

- заяву батьків або осіб, що їх замінюють;

- свідоцтво про народження дитини;

- медичну довідку про стан здоров’я дитини;

- довідку дільничного лікаря про епідеміологічне оточення.

За дитиною зберігається місце у дошкільному закладі в разі її хвороби, карантину, санаторного лікування, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, а також у літній оздоровчий період (75 днів).

Відрахування дітей із дошкільного закладу може здійснюватись:

- за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють;

- на підставі медичного висновку про стан здоров’я дитини, що виключає можливість її подальшого перебування в дошкільному закладі цього типу;

- у разі несплати без поважних причин батьками або особами, які їх замінюють, плати за харчування дитини протягом двох місяців.

Якщо дитина не відвідує заклад три дні або більше, необхідно надати медичну довідку від педіатра про стан здоров’я дитини. Без довідки дитина у ДНЗ не приймається.

Розмір плати за харчування

Відповідно до рішення 41сесії сільської ради VІІ скликання від 18.12.2019 року №04

« Про встановлення батьківської плати за харчування дітей в ДНЗ»

Встановлена батьківська плата з 01.01.2020 року 14 грн. в день.

Від плати за харчування дітей звільняються:

— батьки або особи, які їх замінюють, у сім’ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму).

— діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, в інших випадках, передбачених законодавством України (діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають під опікою і виховуються в сім’ях, діти з інвалідністю, діти працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов’язків, тощо).

Від плати за харчування дітей на 50% звільняються:

багатодітні родини

Пільги на харчування

Від плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах можуть бути звільнені цілком або частково окремі категорії осіб відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 2.5 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженого наказом МОН від 21.11.2002 р. № 667 звільнення батьків від плати або зменшення розміру плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах проводиться щорічно і може переглядатися протягом року, але не більше одного разу, та запроваджується в місячний термін після подання відповідних документів (довідок про сукупний дохід кожного члена сім'ї за попередній квартал, виданих за місцем отримання доходів, і довідки про склад сім'ї, виданої житлово-комунальними організаціями тощо.

Пунктом 2.10 Порядку № 667 встановлено, що з осіб, які мають право на пільги, але не подали необхідних документів щодо звільнення від плати або зменшення розміру плати, плата справляється в повному обсязі, без урахування пільг.

У разі несплати батьками за харчування дитини упродовж двох місяців без поважних причин дитина може бути відрахована з навчального закладу, що передбачено пунктом 12 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003р. № 305 (із змінами). У такому разі адміністрація навчального закладу зобов’язана письмово повідомити батьків або осіб, які їх замінюють, про відрахування дитини не менш як за 10 календарних днів.

На підставі Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернат них навчальних закладах пільгами на харчування користуються наступні категорії дітей:

діти-сироти та діти, що позбавлені батьківського піклування;
діти із сімей, сукупний дохід в яких на кожного члена за попередній квартал не перевищив рівня прожиткового мінімуму;
діти-інваліди;
діти, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС;

50% від вартості діти із багатодітних сімей, у яких троє і більше дітей.

Для оформлення пільги на харчування необхідно надати наступні документи:

Діти з малозабезпечених сімей

Довідка з Управління праці та соціального захисту населення (оригінал) - 1 шт. (поновлюється 1 раз у півроку)
Ксерокопія свідоцтва про народження дитини - 1 шт.
Довідка форма № 3 - 1 шт.

Діти-сироти (опікуни)

Ксерокопія свідоцтва про народження дитини - 1 шт.
Ксерокопія рішення суду про опікунство - 1 шт.

Діти, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС:

Ксерокопія свідоцтва про народження дитини;
Ксерокопія свідоцтва потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС;
Довідка про склад сім'ї.

Діти з багатодітних сімей (троє і більше дітей віком до 18 років) (оплата за харчування 50 %)

Ксерокопія свідоцтв про народження всіх дітей - по 1 шт.
Ксерокопія посвідчення багатодітної сім'ї - 1 шт.
Довідка форма № 3 - 1 шт.

Для одиноких матерів пільги Законом не передбачені.

Документи подаються при зарахуванні дитини в дитячий садок або на момент встановлення пільг. Пільга встановлюється з моменту подачі всіх документів.

Сторінка для батьків

1. Відповідайте на запитання дитини терпляче і чесно.

2. Сприймайте запитання і висловлювання дитини всерйоз.

3. Надайте дитині кімнату або куток лише для її справ.

4. Знайдіть місце, де дитина змогла б показувати свої роботи і досягнення.

5. Не лайте дитину за безладдя на столі, якщо це пов'язано з її творчим процесом.

Проте вимагайте робити лад після закінчення роботи.

6. Покажіть дитині, що її люблять і приймають, безперечно, такою, якою вона є, а не за її успіхи і досягнення.

7. Доручайте своїй дитині посильні справи і турботи.

8. Допомагайте їй будувати власні плани й ухвалювати рішення.

9. Допомагайте їй поліпшувати результати своєї роботи.

10. Беріть дитину в поїздки цікавими місцями.

11. Допомагайте дитині спілкуватися з ровесниками різних культурних середовищ.

12. Не порівнюйте свою дитину з іншими, вказуючи при тому на її недоліки.

13. Не принижуйте свою дитину, не давайте їй відчути, що вона гірша за вас.

14. Привчайте дитину мислити самостійно.

15. 3абезпечте дитину книжками, іграми та іншими потрібними їй речами для улюблених занять.

16. Спонукайте дитину придумувати історії і фантазувати. Робіть це разом із нею.

17. Привчайте дитину з малих, років до регулярного читання.

18. Уважно ставтеся до її потреб.

19. Залучайте дитину до спільного обговорення загальних сімейних справ.

20. Не дорікайте дитині за помилки.

21. Хваліть за будь-які успіхи.

22. Учіть її спілкуватися з дорослими будь-якого віку.

23. Розробляйте практичні експерименти, що допомагають дитині більше дізнаватися.

24. Не забороняйте дитині бавитися з усяким непотребом - це стимулює її уяву.

25. Спонукайте дитину знаходити проблеми і потім розв'язувати їх.

26. Хваліть дитину за конкретні вчинки й успіхи і робіть це щиро.

27. Не обмежуйте теми, цікаві для дитини.

28. Давайте дитині можливість самостійно приймати рішення і нести відповідальність за них.

29. Допомагайте стати особистістю.

30. Допомагайте знаходити варті уваги телепрограми і радіопередачі.

31. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її можливостей.

32. Заохочуйте максимальну незалежність від дорослих, не втраючи при тому поваги до них.

33. Вірте у здоровий глузд вашої дитини і довіряйте їй.

34. Намагайтеся, щоб основну частину роботи, за яку взялася ваша дитина, вона виконувала

самостійно, навіть якщо ви не впевнені в позитивному кінцевому результаті.

Дайте дитині таку можливість.

35. Ведіть щоденник спостережень за розвитком вашої дитини й аналізуйте процес розвитку.

Менше сварити - більше хвалити!

Менше карати - більше любити!

Менше вимог - більше послідовності!

Менше скарг - більше життєлюбства!

Менше погроз -більше радості!

1. Покарання не повинно шкодити здоров’ю – ані фізичному, ані психічному. Більше того, покарання має бути корисним.

2. Якщо є сумніви щодо покарання, не карайте. Навіть якщо Ви зрозуміли, що занадто м’які, довірливі та нерішучі. Ніякої «профілактики», ніяких покарань «про всяк випадок».

3. За один раз – одне покарання. Навіть якщо поганих вчинків скоєно декілька, покарання має бути тільки одне, за все одразу, а не по одному - за кожен вчинок. «Салат» із покарань – це «страва» не для дитячої душі. Покарання - не за рахунок любові. Щоб не сталося! Не залишайте дитину без нагороди і любові, на які вона заслуговує.

4. Строк давності. Краще не карати, ніж карати із запізненням.

5. Покарали – пробачили. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи ані слова. Не заважайте дитині розпочати життя спочатку.

6. Без приниження. Щоб там не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як ваша перемога над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ви справедливі, дія покарання буде зворотною.

7. Дитина на повинна боятися покарання, вона має боятися не Вашого гніву, а Вашої гіркоти, Вашого засмучення.

1. якщо дитина хвора;

2. якщо дитина не зовсім одужала після хвороби;

3. якщо дитина їсть;

4. після сну;

5. перед сном;

6. під час гри;

7. під час виконання завдання;

8. одразу ж після фізичної або душевної травми (падіння, бійка, погана оцінка) – необхідно перечекати поки зупиниться гострий біль (але це не означає, що необхідно утішати дитину);

9. якщо дитина не справляється зі страхом, з лінню, з рухливістю, з роздратованістю, із будь-яким недоліком, але щиро намагається його подолати;

10. у всіх випадках, коли у дитини щось не виходить;

11. якщо внутрішні мотиви вчинків найпростіших або найстрашніших порушень вам не відомі;

12. якщо ви самі в поганому настрої, якщо втомилися, якщо роздратовані. В цьому стані гнів завжди не правий.

Як дитина вчиться одягатися

Вчити дітей одягатися самостій но треба досягши дворічного віку, коли дитина зможе скидати шкарпетки чи сорочечку, а в трирічному віці більшість дітей одягаються самотужки. Ви можете заохотити до цієї незалежності, купивши одяг, з яким легко впоратися, і дозволивши малюкові одягатися і роздягатися, наскільки його вистачить.

Як допомогти:

· Дайте дитині досить часу; якщо Ви не поспішаєте, то не будете дуже роздратовані її повільністю.

· Покладіть одяг у тому порядку, в якому дитина повинна його одягти.

· Купіть штани чи спіднички з еластичним поясом. Ніколи не одягайте хлопчика дошкільного віку в штани з застібкою-блискавкою: він може прищемитися.

· Вибирайте одяг з великими гудзиками і защібками.

· Навчіть дитину застібати гудзики знизу догори.

· Попросіть її вибрати "улюблену” ногу і позначте черевик, щоб вона могла правильно взуватися.

· Уникайте курток з замками, що розщіпаються в обидва боки.

· Та якщо потрібна Ваша допомога, то перетворіть це в гру: грайте у піжмурки, одягаючи вбрання через голову.

· Якщо дитина одяглась, то нехай залишається як є, навіть якщо вона має неохайний вигляд.

Вибір взуття

Для малюків найкраще вчитися ходити босоніж. Це добре для рівноваги і формування нормальної ступні. Коли дитина починає виходити надвір, то їй звичайно потрібне взуття, але навіть тоді дозволяйте їй ходити босоніж скільки хоче. Взуття потрібне лише для захисту ніг, а не для підтримки, - це робитимуть м’язи. Купуйте взуття за допомогою спеціаліста, який виміряє довжину і повноту ступні. Перевіряйте розмір ступні що три місяці.

«Яке взуття шукати для дитини?»

· Закриті сандалі із застібкою. Відстань між великим пальцем і носком черевика повинна бути 0,5-1,25 см - не більше і не менше. Широкі носки забезпечать вільний рух пальців всередині.

· Сандалі з відкритими носиками. Застібка не повинна стискати ступню. Ваша дитина легко упорається з пряжками. Рубці повинні бути акуратними, щоб не натирати дитині шкіру ніг.

«Яке взуття треба купувати?»

Будь-яке шкіряне чи полотняне взуття забезпечить зручність, якщо добре виміряна довжина і ширина ступні дитини. Ви можете помітити, що дешеве взуття (полотняні кросівки) практично не має половинних розмірів і різної повноти. Це стосується і високих гумових чобіт, однак вони потрібні для прогулянки у вологу погоду. Купіть їх більшими на розмір, проте підберіть устілку.

Завдання батьків в організації фізичного виховання дітей

►Створення необхідних матеріально-технічних умов для занять фізкультурою удома.

►Контроль і сприяння дотриманню дітьми режиму дня, правил особистої гігієни, загартування, виконання ранкової гімнастики.

►Особиста участь у змаганнях сімейних команд, днях здоров’я, спортивно-художніх вечорах, іграх розвагах , прогулянках.

►Організація змагань та ігор на дитячих майданчиках за місцем проживання.

Обов’язки батьків

►Визнати, що первинна відповідальність за добробут і фізичний розвиток дітей лежить на батьках.

►Вчити дітей особистим прикладом берегти своє здоров’я і працювати над вдосконаленням свого фізичного розвитку.

►Заохочувати дитину до систематичнихзанять фізичними вправами і поважати тих, хто веде здоровий спосіб життя.

►Знати і розуміти обов’язки та права дитини на заняттях з фізичної культури.

►Ознайомитись з навчальною програмою з фізичної культури.

►Дбати, щоб дитина була доглянута і охайна на заняттях з фізичної культури.

►Володіти інформацією про стан та вади фізичного розвитку дитини та не перешкоджати роботі щодо їх усунення

Подружнім конфліктам - стоп!- поруч дитина

В сім'ї де конфлікт продовжується довго, утворюється трикутник. Теорію «трикутників» психологи сім'ї перейняли з антропології та соціології. Отож якщо між двома особами є довготривалий, виразний конфлікт і ще коли він супроводжується великою напругою- тоді напруга зменшується коли в конфлікт включити третю особу. В сім'ї автоматично учасником протистояння стає дитина. Це відбувається несвідомо. Твориться патологічний трикутник. Тут вже не йдеться про сварку. Дитина тепер вже на постійно стає стороною в конфлікті і що найгірше реагує на це драматично.

Батьки зовсім не усвідомлюють проблем з дитиною. Це проявляється тоді коли мале починає наприклад хворіти, або стає «неслухняне» - тоді треба ним серйозно піклуватися.

В таких трикутниках може бути так, що кожний з батьків намагається перетягнути на свій бік нащадка. Мама скаржиться часом на батька, батько піддає сумніву рішення мами. Обоє намагаються бути близько з дитиною.

І навіть не сваряться. Тоді дитина стає перед серйозним конфліктом відданості, вона або добра дитина мами або тата. Тимчасом вона рівно кохає маму і тата і одночасно хоче бути з ними обома. Коли дитині добре з мамою, переживає що батько гнівається, що йому прикро - і навпаки.

Така ситуація доводить до нервових розладів в дитини. Це однак лише одна з форм патологічного трикутника. Може бути також так, що конфлікт між батьками відвертий і дитину перетягли вже на один бік. Утворюється коаліція наприклад матері з донею. Тоді підчас сварки дитина стає на боці мами, відкидаючи батька, що в подальшому розвитку приносить серйозні наслідки.

Може бути також такий трикутник, де всі невдачі, агресію батьки переносять на дитину. В такій сім'ї батьки в нічим не можуть погодитися окрім одного- в них «невдала дитина». Такі діти поводяться агресивно, часто прояви негативізму, а коли підростають, шукають поваги поза домом в субкультурних середовищах, залишають батьків. Їхня самооцінка найчастіше просто вщент розбита.

Буває також, коли постійний конфлікт проявляється тим, що батьки надто зосереджуються на здоров'ї дитини. Такі діти часто слабкіші за ровесників, несамостійні. В батьків «хвора» дитина, що звільнює їх від дій які б могли врятувати їхній шлюб і взаємні відносини. Тут конфлікт серйозно прихований і на зовні всім здається що це зразкові сім'ї, в яких ніколи не сваряться.

У кожній родині, великій або маленькій, тільки що створеній або «зі стажем», щасливій або не дуже, завжди є щось загальне для кожної з них, і щось індивідуальне. Розходжень між родинами може бути безліч. Й обумовлені вони тим, що в кожній існує набір своїх правил і законів, які впорядковують їхнє життя.

Правила - це очікування щодо того, як люди мають поводитися в певних ситуаціях і обставинах. Вони відображають погляди людей щодо того, що добре, що погано, що можна або не можна, і що буде, якщо цих правил не дотримуватися. Правила в родині бувають двох типів:

- відкриті - тобто ті, які висловлюються відкрито, обговорюються членами родини, і їх можна за необхідності змінити;

- негласні - це ті, про які ніхто не говорить уголос, але всі їх дотримуються. І проявляють себе ці правила вже тоді, коли хтось їх порушує.